Що таке метод доктора Айри Прогоффа? – VISIYA

Ідея про те, що щоденник може бути не лише джерелом мемуарів і біографій для сторонніх, але й інструментом глибокого самоаналізу, вперше була запропонована американським соціальним працівником і психотерапевтом Айрою Прогоффом. Він створив доступну систему терапії та самодопомоги, яка зробила ведення щоденника важливою частиною психологічної практики.

На початку своєї кар’єри, у 1950-х роках, Прогофф вивчав ідеї глибинної психології та роботи її провідних представників. Його дуже зацікавив підхід Карла Юнга. На відміну від Фрейда, Ранка й Адлера, Юнг вважав, що кожна людина має ресурси для самопізнання та самодопомоги. Проте він наполягав на тривалій терапії з активною участю аналітика.

Прогофф же вважав, що особистість лікаря може заважати: пацієнт у підсумку не чує себе і не помічає власних символів та образів. Він прагнув створити практику, доступну навіть небагатим людям, де головна роль належить не терапевту, а самій людині.

Що являє собою метод Прогоффа?

Оскільки готового рішення не існувало, Прогофф розробив власну систему – Intensive Journal Method. На відміну від звичайного особистого щоденника, де частіше фіксуються події або емоції, його метод побудований на структурованому підході та включає чотири тематичні блоки.

Головна особливість полягає в тому, що записи допомагають не лише розрядити емоції, а й усвідомити життя як цілісну історію: зрозуміти минуле, переосмислити теперішнє та побачити перспективи майбутнього.

Прогофф виділяв важливість так званих «сутінкових спостережень» – думок і образів, що виникають під час розслаблення або монотонної діяльності. На його думку, саме вони дозволяють глибше зрозуміти себе.

Метод інтенсивного ведення структурованого щоденника

Структура щоденника за Прогоффом

Метод ґрунтується на чотирьох «вимірах»:

Життєвий час

Сюди входять розділи: «Період теперішнього», «Запис щоденного», «Події життєвої історії», «Віхи», «Перехрестя: шляхи, обрані й не обрані», «Відкритість майбутньому».

Під час роботи із щоденником у центр поміщається «Період теперішнього». Людині потрібно визначити межі того теперішнього часу, в якому вона живе: Яка подія стала переходом від попереднього життя до нинішнього? Який зміст теперішнього періоду життя і на що схожий його перебіг? Період теперішнього розглядається як з раціональної, так і з нераціональної точки зору.

Паралельно відбуваються два процеси: вправи в різних розділах та щоденні записи внутрішніх подій і станів. Вони допомагають реконструювати життєву історію, наповнювати її змістом, «населяти» різними значущими людьми та постатями, простежувати напрями розвитку в минулому, теперішньому і майбутньому.

Життєва історія складається через список етапів-віх, що призводить до періоду теперішнього, який виступає кульмінацією сюжету. З часом «Період теперішнього» можна переглянути і виділити нові значущі події та етапи, що дає людині безпосереднє переживання полісторичності життя та можливість «переписати» власну історію. Це особливо важливо для людей, які пережили травматичний досвід.

Діалоги

Включають «Діалог з людьми», «Діалог з проєктами», «Діалог з тілом», «Діалог з подіями та обставинами».

Принцип діалогу допомагає зберегти внутрішнє напруження спілкування між двома суб’єктами, що у повсякденному житті зробити складно. Такий метод можна порівняти зі швейцарським ножем – універсальним інструментом, здатним занурити в будь-яку щоденникову ситуацію та провести через неї.

У вправах простежується життєва історія того, з ким або з чим ведеться діалог: іншої людини, власного тіла, важливого проєкту. Людина налаштовується на осмислений перебіг цієї історії та уявляє співрозмовника, ніби він знаходиться поруч. Між ними відбувається спонтанний діалог, який допомагає відкрити нові важливі смисли власного життя.

Потік символів

Містить «Запис сновидінь», «Розширення сновидінь», «Сутінкові образи», «Розширення образів».

Тут фіксуються сни та фантазії, які допомагають розширити сприйняття й глибше зрозуміти себе. Прогофф вважав важливим не тлумачення окремих сновидінь, а спостереження за потоком образів.

Коли вдається співвіднести потік денних подій та переживань із потоком сновидінь і фантазій, відкриваються нові можливості розуміння. Це дозволяє поглянути на життєвий процес багатовимірно. Запис снів та денних мрій допомагає відсторонитися від них і водночас приділяти їм увагу, що особливо корисно при роботі з кошмарами та нав’язливими станами.

Надособистісні смисли

Включають «Діалог із суспільством» та «Діалог із внутрішньою мудрістю».

Людину часто розглядають як ізольоване «я», ігноруючи те, що вона завжди є частиною спільноти, яка конструює смисли за допомогою мови. Цінності, інтереси, принципи та наміри існують не лише всередині неї, а й у культурному середовищі.

Робота зі структурованим щоденником допомагає відновити контакт із надособистісними джерелами смислу: мистецтвом, суспільними рухами, духовними вченнями та практиками, виміром священного. Це розширює перспективу, дозволяючи людині краще зрозуміти себе та своє місце у світі.

Навіщо потрібен метод Прогоффа?

Дана практика дозволяє:

• усвідомити життя як цілісний процес

• переосмислити минулий досвід

• справлятися зі стресом і наслідками травматичних подій

• краще зрозуміти себе та свої відносини з іншими

• побачити нові напрями розвитку

Метод Прогоффа – це не просто ведення записів у щоденнику, а інструмент самопізнання, який допомагає людині спиратися на власні внутрішні ресурси й по-новому поглянути на власну історію.